О порядке нотариальных действий. Часть 2. (укр)

РОЗДІЛ 13
ПОСВІДЧЕННЯ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ
127. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжя мають право за власним бажанням укласти договір щодо вирішення питань життя сім’ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов’язки як батьків.
Шлюбний договір повинен бути нотаріально посвідченим.
128. Шлюбний вік для жінки встановлено у сімнадцять, а для чоловіків - у вісімнадцять років. У разі зниження шлюбного віку до реєстрації шлюбу відповідно до чинного законодавства шлюбний договір укладається неповнолітніми за письмовою згодою їх батьків або піклувальника, справжність підпису яких засвідчується нотаріусом з дотриманням вимог пункту 40 цієї Інструкції.
129. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені Сімейним кодексом України, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
130. Шлюбний договір може включати положення про порядок зміни його умов, загальний строк його дії, а також тривалість окремих прав та обов’язків.
У шлюбному договорі можуть бути встановлені умови чинності договору або окремих його положень і після припинення шлюбу.
131. Зміни до шлюбного договору можуть бути внесені подружжям шляхом укладання відповідного договору, який підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
132. Шлюбний договір, укладений до реєстрації шлюбу, набирає чинності в день реєстрації шлюбу, а шлюбний договір, укладений подружжям, - у день його нотаріального посвідчення, про що має бути зазначено в тексті договору.
133. Сторони можуть домовитися про визнання майна, набутого ними за час шлюбу, таким, що вважатиметься їх спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.
134. Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.
135. Умовами шлюбного договору може бути передбачена можливість надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби в матеріальній допомозі, а також можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
136. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса в порядку, установленому розділом 32 цієї Інструкції.
РОЗДІЛ 14
ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРІВ ПРО ВІДЧУЖЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ІНШИХ САМОХІДНИХ МАШИН І МЕХАНІЗМІВ
137. Договори про відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів посвідчуються нотаріусами незалежно від місця їх реєстрації.
138. Договори про відчуження транспортних засобів посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності відчужувачів на це майно та перевірки відсутності податкової застави за даними Державного реєстру застав рухомого майна. У разі перебування транспортних засобів у податковій заставі договір про їх відчуження посвідчується з дотриманням вимог, передбачених пунктом 47 цієї Інструкції.
При посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в установленому чинним законодавством порядку (підрозділах ДАІ, органами Держтехнагляду тощо) нотаріус перевіряє наявність у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) відмітки про зняття його з обліку.
139. При посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, що є спільною власністю подружжя, вимагається згода другого з подружжя, яка оформлюється нотаріусом з дотриманням вимог, викладених у пунктах 44, 45 цієї Інструкції.
140. Не допускається посвідчення договорів відчуження автомобілів, безоплатно переданих (або проданих на пільгових умовах) інвалідам відповідними органами праці та соціального захисту населення11.
141. При посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів нотаріусу подається висновок експерта про вартість транспортного засобу, який діє протягом двох місяців з дня проведення експертизи12. Експертиза вартості транспортного засобу має бути виконана фахівцем, якого занесено до Державного реєстру судових експертів або Державного реєстру оцінювачів.
142. Договори про відчуження повітряних суден13, катерів, яхт, моторних човнів посвідчуються з дотриманням вимог пунктів 44, 45 цієї Інструкції.
____________
11 Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.97 N 999.
12 Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15 (із змінами і доповненнями),  зареєстрована у Міністерстві юстиції України 19.05.93 за N 50.
13 Див. Повітряний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 25, ст. 274).
РОЗДІЛ 15
ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРІВ ДОРУЧЕННЯ
143. Для забезпечення вчинення правочинів від імені та за рахунок однієї сторони (довірителя) укладається договір доручення, який за бажанням сторін може бути нотаріально посвідченим і згідно з яким друга сторона (повірений) зобов’язується вчинити певні юридичні дії, які призводять до створення, зміни, припинення цивільних прав та обов’язків довірителя. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить учинити повіреному. Дії, які належить учинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 Цивільного кодексу України). Крім того, договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, а також строк дії доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
У договорі доручення на укладення договору дарування обов’язково вказується ім’я обдаровуваного. Якщо ця вимога не виконана, договір доручення є нікчемним.
144. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Він має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором доручення або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. У випадку, коли можливість вчинення дій замісником повіреного не передбачена або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний, повірений відповідає за вибір замісника.
Права та обов’язки повіреного і довірителя встановлені статтями 1006, 1007 Цивільного кодексу України.
145. Договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності, відмови довірителя чи повіреного від договору, а також у разі їх смерті.
РОЗДІЛ 16
ПОСВІДЧЕННЯ ДОВІРЕНОСТЕЙ
146. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені фізичної особи або юридичної особи, на ім’я однієї або кількох осіб з чітко визначеними юридичними діями, які належить учинити представникові. Довіреність на право розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, та її скасування, підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку, відповідно до вимог Положення про Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку.
Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується.
Довіреність на укладання договору дарування, у якій не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемною.
У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають. У довіреностях на ім’я адвокатів зазначаються їх статус та членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об’єднання).
147. Строк, на який може бути видана довіреність, визначається цивільним законодавством України. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Строк дії довіреності зазначається літерами.
Довіреність, у якій не зазначена дата її посвідчення, є нікчемною.
Довіреність, призначена для вчинення дій за кордоном, яка не містить указівок про строк її дії, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність.
148. При посвідченні довіреностей від імені юридичної особи нотаріус дотримується правил, викладених у пунктах 42, 43 цієї Інструкції.
149. Довіреності від імені малолітніх, неповнолітніх, а також осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними або обмежено дієздатними, посвідчуються з дотриманням вимог пункту 40 цієї Інструкції.
150. Довіреність від імені управителя майна, яке передане за договором управління, посвідчується нотаріусами, якщо видача такої довіреності передбачена умовами цього договору або цього вимагають інтереси установника управління або вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумний строк відповідні вказівки установника управління. При посвідченні такої довіреності нотаріус роз’яснює управителю майна вимоги статті 1041 Цивільного кодексу України, про що зазначається в посвідчувальному написі.
151. При посвідченні довіреності на ведення справи в суді нотаріус роз’яснює довірителю, що уповноважена особа (представник) вправі вчиняти від його імені усі процесуальні дії. Обмеження повноважень представника щодо вчинення конкретних процесуальних дій мають бути обумовлені в довіреності.
152. Повноваження за нотаріально посвідченими довіреностями можуть бути передані телеграфом.
Телеграма-довіреність складається з тексту довіреності та посвідчувального напису з розшифруванням підпису нотаріуса і його печатки.
153. Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.
При посвідченні довіреності в порядку передоручення нотаріус роз’яснює представнику довірителя вимоги статті 240 Цивільного кодексу України.
У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення.
Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю.
Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.
У довіреності, виданій у порядку передоручення, мають бути вказані час і місце посвідчення основної довіреності, прізвище, ім’я, по батькові і місце проживання особи, якій видана основна довіреність, і особи, якій вона передоручає свої повноваження, а в необхідних випадках і їх службове становище.
На основній довіреності робиться відмітка про передоручення. Копія основної довіреності додається до примірника довіреності, що залишається в державній нотаріальній конторі чи у приватного нотаріуса. При наступному посвідченні довіреності, виданої за передорученням у тій самій державній нотаріальній конторі чи тим самим приватним нотаріусом, копія основної довіреності не залишається.
154. Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної14, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення.
____________
14 Див. статтю 10 Закону України від 19.06.2003 “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”.
Нотаріус, завідувач державним нотаріальним архівом при одержанні заяви про скасування довіреності або передоручення робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
Якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник довіреності, що є у неї, то напис про скасування довіреності або передоручення робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в державному нотаріальному архіві.
Повідомлення особи, яка видала довіреність, представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, про скасування довіреності, може бути оформлено нотаріусом за правилами пункту 275 цієї Інструкції, шляхом передавання відповідної заяви.
155. Посвідчені нотаріусами довіреності на право користування та розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, а також довіреності, видані в порядку передоручення на право розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, їх скасування або припинення дії, підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей.